Казка про письменника та квiтку

Жив - був один письменник. Письменник той був вiдомий, книжки його були популярнi. I от одного разу зустрiв вiн красиву дiвчину й покохав її. Але часом мiж закоханими було щось не так. Якось зiбрав свої речi письменник i поїхав за мiсто, на природу у пошуках музи. Сiв вiн пiд старим дубом та й заснув. I приснилось йому, що сидить вiн пiд тим само старим дубом, а поруч польова квiтка, поглянув вiн на неї i зрозумiв, що немає нiчого прекраснiшого, у своїй простотi. Зрозумiв письменник, що даремно проявляти почуття словами або ж в подарунках, а лише мовчанням. Прокинувся письменник i його душу вiдвiдали дивнi вiдчуття. З того часу покинув вiн писати свої книги, неповернувся до своєї дiвчини, й нiхто незнає, що з ним було далi. А можливо вiн став камiнням або польовою квiткою, й тепер лише вiтер гуляє над ним.

(19.08.2012)